У захисних масках, але для туристів відкрита. Як Туреччина протистоїть СOVID-19 і фейкам стосовно нього  


Статті

В останні два роки пандемії різні держави протидіють поширенню коронавірусу з різною реакцією – хтось швидше й жорсткіше, хтось повільніше та м’яко. Це здебільшого залежить від менталітету населення, «довіри громадян до влади, готовності виконувати вказівки та гуртуватися». Подібний взаємозв’язок дослідив і розповів про нього у серії подкастів «Здоровий інтерес» співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC), заступник міністра охорони здоров’я України в 2016-2019 роках Павло Ковтонюк.

Утім одне більшість країн світу об’єднує точно – протидія міфам і маніпуляціям стосовно СOVID-19. Не є виключенням Туреччина, де в 2021 році українських туристів побувало втричі більше ніж позаторік.

В перший день 2022 року користуватися громадським транспортом у Стамбулі з його майже 16 мільйонами населення можна було безкоштовно. Проте обов’язковою умовою проїзду в стамбульському метро, автобусах, трамваях, пасажирських катерах-вапурах є носіння захисних масок. І не заради «галочки», а носіння правильне від підборіддя до очей.

Так само незмінними атрибутами пандемійної реальності в Туреччині залишаються дезінфікуючі засоби у величезній кількості абсолютно повсюди та теплові камери в аеропортах.

Фахреттін Коджа, міністр охорони здоров’я Туреччини.
Фото Головного управління охорони здоров’я на кордоні та узбережжі www.hssgm.gov.tr

Упродовж пандемійних 2020-2021 років в країні кілька разів посилювали карантинні заходи, в тому числі впроваджували комендантську годину. Вона, скажімо, діяла чотири доби з вечора 31 грудня 2020-го до ранку 4 січня 2021 року – тоді для відвідування було закрито навіть стамбульську площу Султанахмет.

Скріншот Телеграм-каналу «Вірусні історії» від 30 грудня 2020 року

Власними спостереженнями про те, як у Туреччині сприймають антивірусні заходи, ставляться до державної інформаційної кампанії з масового щеплення тощо розповіла одеситка Тетяна Стрельнікова. Вона розробляє авторські тури в цю країну, за останні два роки разом із туристами й самотужки побувала в різних регіонах Туреччини 8 разів.

З 15 березня 2021 року й донині для в’їзду в Турецьку Республіку потрібно обов’язково заповнювати електронну форму з сайту Міністерства охорони здоров’я Туреччини. Це необхідно зробити протягом 72 годин до прибуття, інакше пасажирів не допустять на авіарейс, а потім на кордоні можуть заборонити в’їзд до Туреччини, накласти адміністративний штраф тощо.

На основі цього документу автоматично генерується персональний HES-код. Його запроваджено турецькою владою для відстеження переміщення людей, які потенційно можуть бути інфікованими.

Айя-Софія в Стамбулі вважається символом єдності культур і особливим місцем. Влітку 2020 року за рішенням суду статус цієї історичної пам’ятки змінили з «музею» на «мечеть». Фото Ірини Назарчук, 1 січня 2022 року

Турецьке видання «Hurriyet Daily News» повідомляє, що від початку масової вакцинації проти COVID-19, яка стартувала в Туреччині в січні 2021 року, в країні з чисельністю населення в понад 83 мільйони було введено майже 133 мільйони доз вакцин. Повністю щеплені понад 60% населення; кількість тих, хто отримав третю дозу, сягнула 19,6 мільйони.

Наприкінці грудня 2021 року міністр охорони здоров’я Туреччини заявив про схвалення для екстреного використання вакцини проти коронавірусу турецького виробництва. Препаратом Turkovac першим щепився сам Фахреттін Коджа.

Фото Міністерства охорони здоров’я Туреччини, www.health.gov.tr

Також міністр повідомив про те, що препарат серійно виробляється в лабораторії в провінції Шанлиурфа, і що Туреччина таким чином стала дев’ятою країною-виробником вакцини проти коронавірусу у світі, пише «Hurriyet Daily News».

ДОВІДКА

Першою вакциною від COVID-19, дозволеною до застосування в США та ЄС, стала розробка німецьких учених з турецьким корінням Угура Шахіна та його дружини Озлем Тюречі. Вони – засновники фірми BioNTech, яка уклала альянс з американським гігантом Pfizer. Препарат Comirnaty від Pfizer/BioNTech називають «пфайзерівською» вакциною. У 2021 році її було виготовлено 2 млрд доз. Нещодавно депутат Європарламенту Моріц Кьорнер звернувся до Європейського центрального банку з пропозицією помістити на одну з купюр євро портрети Угура та Озлем,  повідомляє Welt am Sonntag.

Спростування фейків та маніпуляцій

Згадувалося про Туреччину й у маніпулятивній інформації, що пов’язана з коронавірусною інфекцією. Наприклад, нещодавно «Укрінформ» опублікував повідомлення про те, що турецькі фармацевти винайшли назальний спрей, який вбиває коронавірус за одну хвилину. Українське агентство посилалося на турецьке медіа Daily Sabah.

Достовірність інформації щодо препарату проаналізували фактчекери проєкту «Без брехні». Серед іншого вони встановили, що про каплі чи спреї, які могли б позитивно вплинути на хід лікування коронавірусної хвороби, не згадується жодним чином ані в рекомендаціях Всесвітньої організації охорони здоров’я, ані в рецензованих наукових журналах.

Докладно висновки фактчекерів читайте тут.

Маніпуляцією є також поширювана в соціальних мережах інформація, нібито суд в Ізмірі (Туреччина) визнав непридатними ПЛР-тести для визначення наявності COVID-19. Маніпулятивність твердження дослідили незалежні аналітики платформи «Вокс Україна», які перевіряють фейки у партнерстві з Facebook.

Тут єдиний факт, який на думку «Вокс Україна» повністю відповідає дійсності, в тому, що невакцинованим повнолітнім студентами університетів Туреччини, а також тим із них, хто не перехворів раніше, потрібно обов’язково проходити скринінг за допомогою ПЛР-тестів двічі на тиждень. Також це стосується усього персоналу вишів, викладачів у тому числі, йдеться в циркулярі, виданому перед початком навчального року в Туреччині у вересні 2021 року.

Фрагмент брошури, яку видало Міністерство охорони здоров’я Туреччини для офісних працівників і тих, хто працює на закритих робочих місцях

Як інтенсивність чуток залежить від важливості подій та дефіциту інформації

Чому взагалі фейки навколо коронавірусу та вакцинації проти COVID-19 численні й живучі? Почасти це пояснюється тим, що людська свідомість важко сприймає брак інформації, особливо важливої, від якої залежить життя та здоров’я, пояснила в ефірі телевізійної програми «Реальне життя» на телеканалі А1 співзасновниця ініціативи Stop Fake Ольга Юркова:

На початку пандемії, коли не вистачало даних про SARS-CoV-2, стрімко розповсюджувались фейки стосовно нього. Їх поширювали в соціальних мережах дописувачі панічних постів; медіа, які не змогли достатньо якісно опрацювати епідеміологічну тему, а також ті, кому це, відверто кажучи, вигідно. Це й російські, й китайські пропагандисти. Особливо яскраво це проявилося із появою вакцин. Просуваючи власну вакцину, Російська Федерація вдавалася до дезінформації стосовно препаратів інших виробників.

ДОВІДКА

Stop Fake як спільний волонтерський проєкт викладачів, студентів, випускників Могилянської школи журналістики, програми для журналістів і редакторів Digital Future of Journalism був заснований у березні 2014 року для викриття неправдивої інформації стосовно України. Сьогодні сайт доступний 12 мовами, перелік тем не обмежується лише нашою державою або коронавірусом.

Про те, що РФ і КНР відіграють головну роль у поширенні дезінформації та пропаганди про коронавірус, але при цьому застосовують різні стратегії, йдеться в оприлюдненому 2 грудня 2021 року дослідженні Центру аналізу європейської політики (CEPA).  

Росія в основному сконцентрована на тому, щоб ставити під сумнів ефективність зусиль Заходу у боротьбі з коронавірусом, підірвати довіру до західних вакцин на користь російського препарату «Супутник V».

Зі свого боку офіційний Пекін через державні ЗМІ, чиновників, онлайн-мережі переконує світ в тому, що Китай не варто звинувачувати у виникненні пандемії.  «На відміну від Китаю, російська пропагандистська кампанія націлена на використання роз’єднаності та поляризації», – зазначив один із авторів доповіді, старший науковий співробітник CEPA Едвард Лукас.

У 2018 році саміт з питань фактчекінгу проходив саме у Туреччині. В репортажі про подію, яка сталася за два роки до пандемії СOVID-19, авторка Stop Fake Олена Чуранова наводить слова координатора кількох турецьких проєктів з медійної грамотності Батугана Ерсуна. Він говорив про існуючу в Туреччині проблему із володінням базовими основами інформаційної гігієни, а також про те, що «турецькі проєкти з перевірки інформації мусять бути акуратними, вони не називають брехню брехнею, щоб не втратити більшу частину аудиторії, яка вірить у того чи іншого політика».

Авторка: Ірина Назарчук

Інші новини