Життя Її Величності Королеви Єлізавети II

Єлизавета II, повне ім’я — Єлизавета Олександра Марія — королева Великобританії з 1952 року.

Єлизавета ІІ походить із Віндзорської династії. Зійшла на престол 6 лютого 1952 року у віці 25 років після смерті батька короля Георга VI. Є главою Британської Співдружності націй і, окрім Великобританії, королевою 15 незалежних держав: Австралії, Антигуа та Барбуда, Багамських Островів, Барбадоса, Беліза, Гренади, Канади, Нової Зеландії, Папуа — Нової Гвінеї, Сент-Кінсент та Грен, Невіс, Сент-Люсії, Соломонових островів, Тувалу, Ямайки.

Була главою англіканської церкви та верховним головнокомандувачем збройних сил Великобританії.

Єлизавета ІІ — найстаріший за віком британський (англійський) монарх в історії. Вона посідала друге місце в історії за тривалістю перебування на британському троні (після королеви Вікторії) і також друге місце у світі за тривалістю перебування як глава держави серед чинних глав держав (після короля Таїланду Пхуміпона Адульядета).

Найстаріша у світі серед жінок — чинних глав держав, а в Європі — найстарішою чинною главою держави.

Найстарішим була монархом у світі з 24 січня 2015 року, після смерті короля Саудівської Аравії Абдалли ібн Абдул-Азіза Аль Сауда.

Королева Великобританії Єлизавета II народилася 21 квітня 1926 року у Лондоні сім’ї герцога і герцогині Йоркських.

Принцеса Єлизавета Олександра Мері Віндзор — так назвали при народженні майбутню королеву — з династії Віндзорів. Вона старша дочка герцога Йоркського Георга, майбутнього короля Великобританії Георга VI (1895-1952) та леді Єлизавети Боуз-Лайон (1900-2002).

Після зречення дядька — короля Едуарда VIII та вступу батька на престол у грудні 1936 року, 10-річна Єлизавета стала спадкоємицею британського престолу та переїхала з батьками з Кенсінгтона до Букінгемського палацу.

Готуючись до політичного життя, майбутня королева почала відвідувати заняття з конституційної історії в Ітонському коледжі.

Під час Другої світової війни Єлизавета наполягла на тому, щоб батьки дозволили їй вступити на військову службу. Вона освоїла професію водія у військово-транспортному тренувальному центрі, отримавши кваліфікацію водія вантажівки, навчилася міняти шини на вантажівці, розбирати та збирати двигун.

У 1945 року Єлизавета працювала в Запасних жіночих територіальних службах, де й закінчила війну у званні молодшого командира.

Близьке знайомство Єлизавети з монаршими обов’язками почалося 1944 року, коли вона стала членом Державної ради і почала долучатися до справ, заміщаючи Георга VI, коли той вирушив із поїздкою фронтами.

20 листопада 1947 року 21-річна Єлизавета вийшла заміж за 26-річного Філіпа Маунтбеттена — офіцера британського флоту, члена грецької та датської королівських сімей та праправнука королеви Вікторії.

Вони познайомилися в 1934 році, а покохали один одного, як вважається, після відвідування Єлизаветою військово-морського коледжу в Дартмуті, де навчався Філіп, 1939-го. Ставши чоловіком принцеси, Філіпп отримав титул герцога Единбурзького.

У їх сім’ї народилося четверо дітей: спадкоємець престолу — старший син Чарльз Філіп Артур Георг, принц Уельський (1948 р.н.); принцеса Ганна Елізабет Еліс Луїза (1950 р.н.); принц Ендрю Альберт Крістіан Едвард, герцог Йоркський (1960 р.н.), Едвард Ентоні Річард Луїс, граф Вессекський (1964 р.н.).

6 лютого 1952 року король Георг VI помер від хвороби легень, Єлизавета, яка була в той час із чоловіком на відпочинку в Кенії, того ж дня була оголошена королевою Великобританії. Однак офіційна церемонія коронації Єлизавети у Вестмінстерському абатстві в Лондоні відбулася лише через рік, 2 червня 1953 року.

Без малого через сорок років вона ж стала першою королевою, яка постала з офіційною промовою на спільному засіданні обох палат Конгресу Сполучених штатів Америки. За роки свого багаторічного правління Єлизавета об’їздила багато країн планети та брала участь у різних знакових заходах.

Так, як королева Канади вона брала участь у церемонії відкриття XXI Олімпійських ігор у Монреалі, а потім як королева Англії – у подібному заході, що проходив у Лондоні.

Будучи при владі понад 65 років, вона змогла зміцнити авторитет британської монархії, а також стати справжнім прикладом для наслідування мільйонів британців.

У 2011 року відбувся перший в історії державний візит британського монарха до незалежної Ірландії. Цього ж року відбулося весілля принца Вільяма (онука Єлизавети II) та Кетрін Міддлтон.

У 2013 року Єлизавета II вперше за 40 років відмовилася поїхати на саміт глав країн Британської співдружності, який проходить у Шрі Ланці. Британію на саміті представляв принц Чарльз, що свідчить про поступову передачу повноважень Єлизавети синові.

На утримання королеви витрачалися певні кошти з так званого цивільного листа, що контролюється урядом. Так, за даними з Букінгемського палацу, у 2008—2009 фінансовому році на утримання монархії кожен британець витратив 1 долар 14 центів, що в сумі становило 68,5 млн. доларів.

Серед інтересів королеви – фотографія. Єлизавета II любила робити знімки членів сім’ї. 1997 року королева дала старт першому в історії інтернет-сайту британської монархії. Ще з юності Єлизавета II є шанувальницею собак шляхетної мисливської породи корги, кілька з яких постійно супроводжують її на відпочинку.

Королева також вивела нову породу собак – дорги.

Інша пристрасть королеви — коні та стрибки. Вона була гарною наїзницею і щороку з цікавістю спостерігає за головними змаганнями, а також розводить коней у своїх стайнях.

З 2009 року займалася садівництвом.

Королева вільно розмовляла французькою і під час візитів та аудієнцій з представниками франкофонних країн обходилася без перекладача.