Вернуться или остаться? О трудовой миграции украинцев в коронакризисном 2020-м


Новини

18 декабря в международном календаре было днем мигранта. Уходящий 2020 год с его коронакризисом заставил взглянуть на миграцию по-новому – на личном, общественном, государственном уровнях. Ведь после объявления карантина и локдаунов весной в Украину из-за границы вернулись сотни тысяч украинцев – трудовых мигрантов, которых нередко пренебрежительно называют «заробітчанами». О том, как некоторые из них пострадали от радикализма соотечественников и о том, как перераспределились миграционные потоки в нынешнем году, исследует в своей магистерской работе «Міграція сучасних українців за кордон» студентка факультета журналистики Национального университета «Одесская юридическая академия» Ирина Карпюк. С разрешения автора публикуем фрагменты ее лонгрида на языке оригинала.

Про інформаційні маніпуляції на темі трудової міграції

Головною ознакою брехливих новин є передусім відсутність джерела інформації, проте деякі фейкові новини можуть посилатися на цілком респектабельні першоджерела. Найпоширенішими маніпулятивними прийомами при висвітленні теми міграції (зокрема трудової) є:

• підкріплення авторського тексту згадками про дослідження, які буцімто проводились (насправді – ні) без конкретних посилань на них;

• використання словосполучення «у десятки разів». Воно не дає  жодного розуміння, у скільки саме разів. Це робиться свідомо, щоб нав’язати читачеві думку, що кількість виїжджаючих дуже сильно зросла, але це не підтверджується реальними даними чи дослідженнями.

• залучення до так званих «прогнозів» експертів. Яким би не був досвідченим у тій або іншій галузі фахівець, він не здатний врахувати усі чинники майбутнього. Тому подібні прогнози є особистою точкою зору спеціаліста. Навіть авторитетного (хоча таких насправді небагато в різних сферах). Цей маніпулятивний прийом нерідко використовується, щоб нав’язати конкретну точку зору.

• емоційно навантажені заголовки й тексти. Головна ціль – викликати злість,  використовуючи емоційну лексику з перебільшеннями, невідповідними або надуманими епітетами, негативно забарвленими словами.

Щодо останнього, можна сказати, що роздмухування суспільних настроїв через не в останню чергу емоційні тексти (у тому числі в соцмережах) щодо українських мігрантів, які на початку пандемії повертались з-за кордону в Україну, призвело до ситуації в Нових Санжарах, що на Полтавщині.

Нагадаю, що наприкінці лютого 2020 року місцеві жителі намагалися не пустити в село понад сім десятків евакуйованих з китайського Уханю громадян України та іноземних держав, блокували проїзд автобусу з ними до санаторію, закидали його камінням, палили шини.

Крім тваринного страху за себе і небезпеки від незрозумілого майбутнього, необізнаності щодо шляхів розповсюдження нової невідомої хвороби, провалу комунікаційно-роз’яснювальної роботи з боку влади, ситуацію відверто ускладнювали деякі політики, у тому числі через тезу «заробляли гроші там (у Китаї), то нехай там й лікуються».

Прогнози щодо подальшої еміграції громадян України

Яким чином відбувся перерозподіл міграційного потоку трудових мігрантів у коронавірусному 2020 році? Про це свідчать дані Державної служби занятості за 9 місяців року, за якими до держустанови звернулося із запитом Радіо Свобода.

За  цією статистикою, найбільше українців у згаданий період часу поїхало працювати на Кіпр (12,3 тисячі осіб). Показники щодо Польщі (4,7 тисячі чоловік) значно менше ніж торік.

Несподіваним став вибір українців працювати в Ліберії (1,9 тисячі чоловік), Панамі (1,8 тисячі чоловік), на Маршаллових Островах (1,8 тисячі чоловік). Більш очікуваним в цьому сенсі виглядає Бельгія (1,6 тисячі чоловік).

У Росії в 2020 році офіційно працевлаштувалися 88 осіб, що майже співвідноситься зі статистикою 2019 року (79 осіб).

Невдовзі Україна може стикнутися з новим викликом, спровокованим коронакризою, і дослідити новий вектор трудової міграції у Польщу. Це виїзд українських медиків (лікарів, середнього медичного персоналу), які втомилися очікувати від Уряду України обіцяних пільг і підвищення заробітної плати за роботу з «ковід»-пацієнтами.

З початку збільшення кількості хворих на коронавірус Кабмін пообіцяв медикам, які працюють з COVID-19, нарахувати надбавки до заробітної плати у розмірі 300%. Гроші взяли з Фонду боротьби з COVID-19. На надбавки медпрацівникам, які борються з COVID-19, виділили 15,8 млрд грн з держбюджету, але гроші до лікарів так і не дійшли, що викликало хвилю обурення.

Чому знову Польща? Тут все просто.

По-перше близько від України. По-друге, є єдиною країною ЄС, де громадяни України можуть працювати за біометричними паспортами, отримавши тимчасовий дозвіл на роботу. На додаток перевагою Польщі є культурна на мовна близькість.

«Ще до початку пандемії нестача медпрацівників у Польщі оцінювалася у 70 тис.», – пише польське видання Rzeczpospolita. Іноземний медичний персонал (передусім з України та Білорусі) може стати шансом швидко вирішити проблему дефіциту власних лікарських кадрів на тлі другої хвилі пандемії коронавірусу.

«Юридична газета» в матеріалі «Польські агентства працевлаштування готові залучити тисячі лікарів зі Сходу» від 2 листопада 2020 року наводить точку зору Кшиштофа Інглота – президента польського кадрового агентства, що спеціалізується на підтримці співробітників, у тому числі фахівців із України:

«Ми можемо набрати першу групу з кількох десятків лікарів з України протягом двох тижнів. За нашою оцінкою, на сьогодні близько 1,5–2 тис. лікарів і навіть 2–3 тис. медсестер потенційно зацікавлені у роботі в Польщі. Деякі з них вже працювали або працюють не за своєю професією, оскільки гальмують нормативні бар’єри. Тепер з’явились шанси трохи знизили ці бар’єри, полегшуючи доступ медпрацівників до польського ринку праці, де нестача персоналу зросла», – каже він.

При цьому заробітна плата, що її пропонують українським медикам, у Польщі в 10–20 разів вища, ніж в Україні.  Це достатня мотивація, і українці відповідно працюють там за ці гроші.

До того ж офіційна Варшава оперативно відреагувала законодавчо на кадровий дефіцит власних польських лікарів через пандемію COVID-19. Якщо раніше, щоб влаштуватися на роботу у Польщі, лікарю з України потрібно декілька років для підтвердження диплому та щонайменше 5 тис. євро, тепер вимоги й правила спрощено. Вони набувають чинності з 1 січня 2021 року. З того часу, щоб працювати лікарем у Польщі, достатньо лише завірити диплом у консула. Однак серед вимог залишилася необхідність трирічного досвіду роботи та знання польської мови. Зарплатня лікарів у Польщі в еквіваленті на гривні стартує від 70 тис. грн на місяць.

Питання щодо того, хто в Україні лікуватиме українських пацієнтів, – залишається відкритим.

З одного боку, нинішнє уповільнення темпів міграції, в тому числі з України, констатують чимало експертів. Проте, вважають вони, поки що зарано аналізувати глибину наслідків від закриття кордонів й неможливості виїзду на сезонні роботи за кордон осіб, які систематично це практикували раніше. Про це йдеться в аналітичній записці Національного інституту стратегічних досліджень. Ситуація залишається невизначеною, оскільки не має розуміння, коли пандемію COVID-19 буде подолано, якою після цього стане політика урядів (зокрема європейських) щодо міграційних правил.

З іншого боку, принаймні у Всеукраїнській Асоціації компаній з міжнародного працевлаштування (ВАКМП) налаштовані доволі оптимістично. «Якщо в країнах Європи розпочнеться економічна рецесія, затребуваність у трудових мігрантах значно знизиться. Втім, не припиниться зовсім, отже українці все одно будуть потрібні європейцям, які в умовах старіння населення потребують робочої сили», – зазначив в інтерв’ю виданню Mind президент ВАКМП Василь Воскобойник.

Фрагменти лонгріду «Міграція сучасних українців за кордон» опубліковано з дозволу авторки.

Одесса Центр

 

Інші новини