Сьогодні в Україні виповнюється рівно 5 років зі дня, коли в країні стартував грандіозний експеримент, за яким до керування країною було допущено співців та музикантів, весільних ведучих та фотографів, акробатів та блазнів. Ні, про кухарок ми чули і раніше, а звичка тягнути за собою до Верховної Ради водія та коханку виникла ще за часів Януковича, але таких масштабів це все набуло лише за зелені часи. Більшість пов’язує це з неочікуваним кредитом довіри, що надало суспільство безпосередньо президентові Зеленському. І у того в команді просто забракло кандидатів – то брали, що під руки попало. А попадало як раз самий креативний прошарок суспільства.
Нічого, навчяться, не боги горщики обпікають, заспокоювали оптимісти. Зате у президента сама висока підтримка в парламенті за всі часи незалежності. А значить – боротьба з корупцією і інші реформи повинні пройти як можна швидше і ефективніше.
Але час сплинув, і всі актуальні для країни питання залишились невирішними. Якимось чином, вчорашні активні борці з корупцією самі дуже швидко звикли до розкоші – особливо коли «мама любить швидкість». Інші, дуже швидко навчились демонструвати мандат депутата кожного разу, коли їх зупинила поліція на дог=розі в алкогольному сп’янінні. Потім гірше – скандали з крадіжками на будівництві, а для електорату — пропозиція продавати домашніх тварин для оплати комуналки.
Не пандемія коронавірусу, та, навіть, війна не змогли хоча б направити цей склад парламенту в конструктивне русло. Ну, а про відомий батальйон тероборони Монако написана не одна повість.
Саме сьогодні їх повноваження повинні були б скінчитися. Але, на жаль під час війни за Конституцією не можна проводити вибори та зміняти вже обраних депутатів. То ж Україна, разом з тягарем війни повинна ще й везти на собі всіх цих пастунків долі, єдина заслуга яких полягає лише в тому, що їх одного разу занесли до списку.
фыафы афыа фы афы а