Що сталося у найбільшому в Україні соборі?

Події в Черкасах, де побилися прихильники Української православної церкви та Православної церкви України біля Свято-Михайлівського собору ще раз підтверджує, що громадянській владі краще не втручатися у справи церковні, але якщо вже не стрималися і свербить понав’язувати в монастирях свої правила, то й діяти варто до кінця. Інакше безглуздий і нещадний бунт.

Церква невипадково відноситься до найконсервативніших інститутів суспільства та страх батюшки непросто передається з молоком матері, щоб наївно вважати, що з десятки століть служителі культу не виробили своїх моделей поведінки. І намагатися зупинити це звичайними юридичними довідками – це як, даруйте, сподіватися, що росія дослухається до рядків Будапештського меморандуму.

Отже, що сталося у найбільшому в Україні соборі? І чому у цих діях проглядаються майбутні конфлікти, які можуть спалахнути у будь-якій точці країни?

Для представників УКП МП все менше і менше залишається часу, щоб провести юридичні дії і розірвати будь-які стосунки з москвою. Інакше їх діяльність буде повністю заборонена. Саме так вирішив парламент та підтвердив президент. І як би не шукали чиновники в рясах можливості обійти ці норми, час практично вичерпано.

Разом з тим, сторона, що називає себе патріотами України, навіть, не маючи ніяких релігійних почуттів чи потреб, не хоче миритися з положенням УПЦ, а саме, їх контролем над будівлями і спорудами церков та храмів. А якщо поспішати, то можна наламати велику кількість дров.

Ось і в Черкасах, здавалося, дуже гарна ідея – не просто передати Свято-Михайлівського собор православній громаді ПЦУ, а й зробити з нього військово-патріотичний гуманітарний центр. Але в результаті, замість доброї справи – стрільба, сутички, крик, поранення та ганебна історія для кремлівських помоєк.

І виступ мера міста, що призвав всіх ввечері знову зібратися біля собору для спільної молитви за ЗСУ.
Нам здається, що такий процес не може обійтися без моральної складової діяльності місцевої та регіональної влади. Саме вона потрібна, щоб миттєво гасити конфлікти та сутички. Інакше в своїх бажаннях доказати свою правоту релігійному опоненту послушники самих мирних релігій можуть і хати попідпалювати.