Синдром емоційного вигорання (burnout) — “коли все набридло”.
Як відомо, у 1974 року американський психіатр H.J. Freundenberger вперше звернув увагу на цей феномен і описав його як «поразку, виснаження, що відбувається з людиною внаслідок різко завищених вимог до власних ресурсів і сил». А у 1977 року цей термін увійшов до професійної лексики.
Ознаки професійного вигорання:
- «впав» імунітет: постійні застуди, «болить горло», скрутило спину чи дається чути серце;
- з’явився стан «щось із пам’яттю моєю сталося», почастішали помилки у роботі та зникла здатність приймати мудрі рішення;
- ускладнилися стосунки з рідними, близькими та колегами. Дратує все: від тональності голосу до звичної міміки;
- робота непомітно переїхала жити до вас додому: як супутник за вечерею з дітьми, у ліжку з другою половинкою, о другій ночі, коли місяць світить до вікна;
- зникло відчуття бадьорості вранці: тяжкі ноги та голова вказують на те, що вночі ви не відновились;
- настрій! Де ж він? Світ навколо чорно-білий? Позитиву нема? ви взагалі не задоволені своєю ефективністю чи результатами підлеглих;
- знизилася продуктивність: ви вже не досягаєте кількісного показника у порівнянні з показниками піврічної давності;
- важко контролювати свої імпульси, наприклад, почастішали шкідливі звички: більше переїдання, неконтрольованих витрат, паління, алкоголю тощо.
Емоційне вигорання не починається в один день, як грип. Це процес із 7 фаз:
1. Підвищена активність, відчутна втома
2. Зниження активності
3. Підвищення емоційної реактивності, пошук винних: депресія чи агресія
4. Спад енергії, апатія
5. Збіднення емоцій
6. Психосоматичні реакції
7. Відчай
Як допомогти собі при вигоранні?
Найперше, зреагувати на сигнали «SOS», які вам подає ваше тіло. Та зрозуміти, нарешті, що нежить кожні два тижні, підвищений голос, втома та хронічне недосипання – це вам не здається! Ваш «двигун» справді відмовляється працювати.
Коли ви йдете додому з роботи, спробуйте трохи пройтись пішки, щоб з кожним кроком собі нагадати, як мантру: «я лишаю роботу на роботі, а завтра повернусь». Якщо ви принесете додому роботу, то ви її навряд чи якісно виконаєте, але помордуєте себе невиконаними завданнями добряче…
А у вас є план? Мабуть, так. Ви його записуєте? Чи реалістично плануєте кількість справ, чи забагато? А ту кількість, яку ви плануєте, зазвичай виконуєте, чи вона залишається висіти над вашою втомленою головою?
У планування добре дотримуватись правила < = > (менше = більше). Так ви навчитеся розуміти, скільки реальних задач ви можете вирішити протягом дня та припинете себе «їсти» через «не встигну». Бо, насправді, день – не ґумовий, а ви – не супермен чи супервумен!
Викиньте снодійні чи заспокійливі таблетки та мікстури, особливо прописані не добрим фахівцем, а дядьком з «інтернетрівських» форумів. Це може стати вашою пасткою. Сприйняття притупиться, а втома нікуди не подінеться, мудрі рішення не з’являться, розпач і вигорання розгоряться.
Не забувайте про перерви між діяльностями. Але не переборщіть зі соцмережами (про всяк випадок нагадуємо).
Пам’ятайте про людей, котрі поряд та про те, що приносить вам щастя. Іноді така проста на перший погляд дія як обійми (до речі, абсолютно безкоштовно!) можуть стати швидкою допомогою у найтяжчий момент, коли ви навіть не очікуєте.
А також створіть список речей чи активностей, які приносять вам радість. Це можуть бути маленькі дії на щодень і більші на щотиждень чи щодва. Приділяйте цим заняттям час та увагу, і зберігайте цю звичку навіть тоді, коли ваше вигорання стане, навпаки, «розгоранням».
Якщо ж ви пильнуєте планування, достатній сон та інше щойно згадане, а полегшення не настає, то може прийшов час переглянути свої погляди на роботу та уважніше виставити пріоритети?
Що для вас найважливіше на цей момент життя? Можливо, заробіток вже не є таким необхідним, і ви просто рухаєтесь по колу трудоголізму за інерцією? Можливо, зараз важливіше фізичне чи психічне здоров’я та внутрішня стабільність? Адже ви знаєте, що гроші, зароблені зі шкодою для здоров’я, не принесуть вам очікуваного задоволення, а ризик витратити їх на ліки в аптеці та лікарів збільшиться.
А ще можна звернутися за консультацією до фахівців.
фыафы афыа фы афы а