Для початку зазначемо, що це вже застосовувалося відносно вступу Фінляндії та Швеції, процедура обговорення зайняла тоді декілька тижнів.
У травні 2022 року відповідна заява була подана країнами, а вже 5 липня 2022 були підписані відповідні протоколи. Головним чином на позицію країн — членів вплинула військова агресія росії проти України. Тож можна сподіватися на аналогічне рішення.
Рішення про вступ по прискореній процедурі потрібно прийняти країнам-членам НАТО. Зараз це 30 країн: Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки, Французька республіка, Туреччина, Греція, Німеччина, Іспанія, Чехія, Польща, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, Словаччина, Словенія, Румунія, Болгарія, Албанія, Хорватія, Чорногорія та Північна Македонія.
Ці країни повинні ратифікувати відповідні протоколи щодо вступу.
Прочитавши перелік країн можна відразу спотикнутися об Угорщину, але рішення приймає не одна особа, хоч і друг путіна, а парламент. То в нас є шанси пройти цю процедуру швидко.
І останнє питання — навіщо.
Принцип колективної оборони займає центральне місце в основному договорі НАТО. Він, як і раніше, є унікальним і незаперечним принципом, що об’єднує членів організації, зобов’язує їх захищати один одного і формує дух солідарності в Альянсі.
Колективна оборона означає, що напад на одного з членів НАТО розглядатиметься як напад на всіх членів НАТО.
Принцип колективної оборони закріплено у статті 5 Вашингтонського договору. Вперше за свою історію НАТО застосувала статтю 5 після терористичних актів 11 вересня 2001 року проти США.
НАТО вживала заходів колективної оборони кілька разів, у тому числі у відповідь на ситуацію в Сирії та на вторгнення Росії до України.
НАТО має постійні регулярні формування, які роблять постійний внесок у зусилля Альянсу з колективної оборони.
фыафы афыа фы афы а