Перевірьте, чи не залишили вам несподівану спадщину у Швейцарії?

Раптом ваші предки залишили вам несподівану спадщину у Швейцарії? Шукаємо у списку своїх бабусь та дідусів!

Швейцарія нещодавно відкрила вільний доступ до списку із 2600 прізвищ, які володіли рахунками в Конфедерації до 1954 року, але з якихось причин перестали цікавитися долею грошей.

Згідно з новими правилами, через 60 років самостійних пошуків та очікування, банки публікують інформацію про рахунки, сподіваючись знайти власників. За заявою асоціації швейцарських банкірів, на 2600 рахунках, які опубліковані на сайті https://www.dormantaccounts.ch/narilo/, зберігається близько 44 мільйонів франків. Мінімальний внесок – 500 франків.

Також є 80 банківських осередків, вміст яких поки що невідомий.Сьогодні цей список становить лише 335 прізвищ. Норма законодавства обмежує публікацію одним роком — тож потрібно постійно переглядати список, якщо у Вас є підозра про неочікувану спадщину. Згідно нових правил, встановлених з 2015 року, банки самостійно розшукують власників рахунків упродовж 10 років.

Якщо за цей термін не було жодного звернення від клієнта, рахунок визнають покинутим. У наступні 50 років банки можуть продовжувати шукати, або дають шанс клієнтам та їхнім спадкоємцям знайтися самостійно.

Якщо ви вирішили розпочати пошуки до того, як прізвище ваших предків опублікували на сайті https://www.dormantaccounts.ch/, то звертайтеся до банківського омбудсмена – у нього інформація про рахунки зберігається після закінчення 10-річного терміну пошуку.

Якщо за сумарний час у 60 років не буде знайдено жодного бажаючого отримати спадщину предків, гроші перейдуть у державну скарбницю.

Швейцарія багато років була центром банківського бізнесу. Гроші в Конфедерації зберігали і королі, і торговці, і злочинці, і представники закону, і нацисти, і жертви Голокосту. Але як це буває у житті, клієнти перестають виходити на зв’язок. Рахунок, на якому можуть лежати 500 франків або кілька мільйонів, перестає бути потрібним будь-кому.

У минулому Швейцарські банкіри нічого не могли вдіяти з цими рахунками: ні клієнтів знайти, ні передати владі. Згодом лише з’явилася можливість передати кошти з одного банку до іншого, у разі закриття першого. Заважала банківська таємниця, яка забороняла публікувати дані власників.

Тепер ситуація змінилася: від банківської таємниці залишилося не так багато, діє і навіть лютує закон FATCA, закривають банки. І банкірам доводиться пристосовуватися. У цьому списку вказуються по можливості імена та прізвища, дати народження та громадянства колишніх клієнтів.

Якщо немає таких відомостей – номери рахунків чи ощадних книжок. Власники або їх спадкоємці мають право претендувати на кошти на рахунках, якщо доведуть правочинність вимоги.

2600 імен це перший етап. Список буде поповнений щорічно, як прийде термін опублікування нових імен. Ті, що опубліковані зараз – це дані до 1954 року, і вони залишаться на сайті протягом 5 років. Наступні публікації залишатимуться на сайті протягом 1 року.

Як тільки час підійде до кінця, рахунки та вміст осередків буде передано на користь Конфедерації без можливості повернення.

Тому якщо існує підозра, що предки могли щось покласти на швейцарський рахунок, то слід вивчити список на сайті дуже уважно.