У Селекційно-генетичному інституті — Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення відбулася зустріч кандидата на посаду директора Євгенія Домарацького з трудовим колективом установи. На тлі майбутніх виборів керівника Інституту ця зустріч стала можливістю обговорити не лише передвиборчу програму кандидата, а й те, за якою моделлю одна з важливих державних наукових установ аграрного профілю має розвиватися далі.
СГІ-НЦНС — одна з провідних державних наукових установ аграрного профілю, яка протягом десятиліть формувала українську школу селекції та насінництва. Тут створювали сорти й гібриди сільськогосподарських культур, розвивали селекційні технології та формували науковий потенціал українського аграрного сектору. За кожною такою розробкою стоять роки досліджень і праця цілих наукових колективів, а результати роботи Інституту безпосередньо пов’язані з конкурентоспроможністю українського сільського господарства та продовольчою безпекою держави.
Саме тому нинішні вибори директора — це питання не лише керівної посади, а й подальшої стратегії розвитку Інституту. Під час зустрічі Євгеній Домарацький представив основні положення своєї програми та окреслив конкретні механізми, які, на його думку, мають дозволити СГІ-НЦНС ефективніше використовувати власний науковий потенціал, залучати додаткові ресурси та створювати кращі умови для роботи науковців.
РОЯЛТІ ЯК РЕСУРС ДЛЯ РОЗВИТКУ НАУКИ
Однією з центральних тем програми стала система роялті та ефективне управління інтелектуальною власністю Інституту.
СГІ-НЦНС є автором значної кількості сортів і гібридів сільськогосподарських культур. Водночас сам факт створення наукової розробки ще не означає, що вона автоматично приносить установі ресурс для подальших досліджень. Для цього необхідна дієва система правової охорони, ліцензування та контролю за комерційним використанням результатів селекції.
Як наголосив Євгеній Домарацький, результати багаторічної праці науковців повинні працювати не лише на аграрний сектор, а й на сам Інститут та людей, які ці результати створили.
Саме тому одним із пріоритетів своєї програми кандидат визначає удосконалення системи ліцензування та збору роялті за використання сортів і гібридів селекції СГІ-НЦНС. Йдеться про прозорий і контрольований механізм, який має забезпечити захист прав Інституту на створені сорти та гібриди, належний облік ліцензійних договорів, контроль за використанням селекційної продукції та своєчасне надходження відповідних платежів.
Отримані від роялті кошти, за задумом кандидата, мають стати додатковим джерелом фінансування нових досліджень, модернізації лабораторної та матеріально-технічної бази, розвитку насінництва і підтримки наукових колективів.
ВІД НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ — ДО РЕАЛЬНОГО РЕЗУЛЬТАТУ
Одна з ключових тез програми Домарацького полягає в тому, що науковий результат не повинен завершуватися отриманням патенту, свідоцтва чи внесенням сорту до відповідного реєстру. Наступним етапом має бути його практичне впровадження.
Створені в Інституті сорти та гібриди можуть одночасно працювати на аграрне виробництво, зміцнювати позиції української селекції та формувати фінансову основу для нових досліджень. За такого підходу інтелектуальна власність стає не формальним результатом наукової діяльності, а одним зі стратегічних ресурсів державної наукової установи.
Фактично йдеться про зрозумілу модель: науковці створюють конкурентоспроможний продукт, Інститут забезпечує його належний правовий захист і впровадження у виробництво, а частина отриманого економічного результату повертається в науку та працює на створення нових розробок.
СПІВПРАЦЯ З АГРАРНИМ СЕКТОРОМ І НОВІ РИНКИ
Окремий блок зустрічі був присвячений розвитку насінництва та співпраці з аграрними підприємствами і виробниками насіння.
За словами кандидата, Інституту необхідно активніше працювати не лише над створенням нових селекційних продуктів, а й над їх практичним просуванням. Йдеться про розширення партнерства з виробниками, аграрними компаніями та господарствами, проведення демонстраційних випробувань, презентацію нових сортів і формування зрозумілих умов для їх ліцензійного використання.
Окремим завданням має стати посилення присутності розробок СГІ-НЦНС на міжнародних ринках. Українська селекційна школа має значний потенціал, а її конкурентоспроможність залежить не тільки від якості самої науки, а й від здатності ефективно представляти її результати за межами лабораторій і дослідних полів.
СУЧАСНЕ УПРАВЛІННЯ ТА ЛЮДИ
Ще одним важливим напрямом програми Євгенія Домарацького є зміна підходів до управління ресурсами Інституту. Йдеться про прозорість управлінських рішень, чітке розуміння того, як використовуються майно, фінансові ресурси та результати інтелектуальної діяльності установи.
Для СГІ-НЦНС це питання сьогодні має особливе значення. Останнім часом усередині колективу виникала низка дискусій щодо кадрової політики, компетенції органів управління Інституту, виконання рішень НААН та використання ресурсів установи. Саме тому майбутньому керівництву доведеться не лише розвивати науковий напрям, а й забезпечити зрозумілі, передбачувані та однакові для всіх правила прийняття управлінських рішень.
Окрему увагу кандидат приділив збереженню наукових кадрів та підтримці молодих учених. За його словами, науковець повинен бачити не лише перспективу нового дослідження, а й професійне майбутнє у самій установі — сучасне обладнання, належні умови роботи, можливості реалізації власних проєктів і справедливу оцінку результатів своєї праці.
ІНСТИТУТУ ПОТРІБЕН НЕ ПРОСТО ДИРЕКТОР, А СТРАТЕГІЯ ВИХОДУ З НЕПРОСТОГО ПЕРІОДУ
Сьогодні СГІ-НЦНС входить у виборчий процес далеко не в найпростішому стані. Йдеться не лише про фінансування науки чи стан матеріально-технічної бази, а й про накопичені управлінські питання, необхідність зміцнення довіри всередині колективу та пошук додаткових джерел для розвитку установи.
Саме в цьому контексті програма Євгенія Домарацького виглядає як спроба запропонувати не загальні гасла, а конкретні інструменти виходу з кризової ситуації. Система роялті, активніше ліцензування сортів і гібридів, співпраця з аграрним бізнесом, вихід на нові ринки, модернізація наукової бази, підтримка молодих учених та більш прозоре управління мають працювати як єдиний механізм.
Фактично кандидат пропонує модель, за якої науковий потенціал Інституту починає працювати на його власний розвиток: селекційні розробки приносять додатковий ресурс, цей ресурс повертається у дослідження, обладнання та людей, а управлінські рішення стають зрозумілими для колективу.
ВІДКРИТИЙ ДІАЛОГ ІЗ КОЛЕКТИВОМ
Зустріч пройшла у форматі відкритого спілкування. Працівники Інституту мали можливість поставити кандидату запитання, обговорити актуальні проблеми установи та почути його бачення подальшої роботи.
Євгеній Домарацький наголосив, що розвиток Селекційно-генетичного інституту має базуватися не на деклараціях, а на конкретних управлінських рішеннях. Захист інтелектуальної власності, ефективне ліцензування, роялті, співпраця з аграрним сектором, модернізація наукової бази та підтримка колективу мають працювати як єдина система.
Саме від того, наскільки ефективно Інститут зможе перетворювати результати багаторічної наукової праці на нові дослідження, сучасну інфраструктуру та ресурси для власного розвитку, значною мірою залежатиме його майбутнє.
ВИБІР МІЖ ДВОМА КАНДИДАТАМИ
Нагадаємо, що 17 вересня у СГІ-НЦНС мають відбутися вибори директора. За посаду керівника установи змагаються двоє кандидатів — Євгеній Домарацький та нинішня в.о. директора Раїса Вожегова.
Свою програму та бачення розвитку установи під час відкритої зустрічі з колективом представив Євгеній Домарацький. Раїса Вожегова на зустріч із працівниками не прийшла. Неофіційно в колективі це пов’язують, зокрема, з небажанням відповідати на незручні запитання у присутності представників медіа, однак офіційного пояснення причин її відсутності немає.
Такі запитання справді накопичилися. Протягом останніх місяців одеські медіа писали про дискусії всередині Інституту щодо кадрових призначень, ролі Вченої ради, виконання окремих рішень НААН та процедури розподілу службового житла. Зокрема, резонансною стала історія з розподілом перших 13 квартир, щодо якої частина колективу вимагала пояснень про критерії, черговість та рішення відповідних органів Інституту.
При цьому самі по собі подібні публікації не є доказом порушень і потребують оцінки на підставі документів. Однак вони додатково пояснюють, чому для працівників Інституту нинішні вибори мають значення далеко за межами звичайної зміни керівника.
17 вересня колективу належить визначити не просто директора, а фактично модель, за якою один із важливих центрів української селекції та насінництва працюватиме наступні роки. Прозорість управління, сильний науковий колектив та здатність перетворювати інтелектуальний потенціал на реальний ресурс для розвитку — саме ці принципи Євгеній Домарацький пропонує покласти в основу нового етапу роботи СГІ-НЦНС.
