Микола Крикливий — про роботу в нових умовах

Президент Одеської регіональної Торгово-промислової палати Микола Крикливий — про роботу в нових умовах

Одеса починалася з порту, розвивалася за рахунок торгівлі та підприємництва. Одеська біржа, потім — Арбітражна комісія, і, нарешті, Одеське відділення Українсько-Східної палати, що відкрилося 100 років тому, — все це попередники Одеської регіональної Торгово-промислової палати, яка довгі роки зберігала традиції, надавала послуги підприємцям, щоб і бізнес, і місто розвивалися і зміцнювали економіку країни.

Про те, чим сьогодні живе Палата, які проблеми доводиться вирішувати її керівництву, ми говорили з Президентом ОРТПП Миколою Крикливим.

— Про роботу ОРТПП знають далеко не всі одесити. Розкажіть, будь ласка, чим займається Палата? Наскільки її діяльність важлива для життя регіону, для роботи бізнесу?

— Одеська регіональна Торгово-промислова палата — юридична особа, неприбуткова організація недержавної форми власності, створена відповідно до Закону про ТПП. Її співробітники працюють у кількох напрямках.

Насамперед це видача документів, які підтверджують походження товарів, конкурентну вартість, обставини непереборної сили та низку інших. Сьогодні, під час воєнного стану, це вкрай важливо, тому що бізнес працює в дуже складних умовах, і підприємцям необхідно отримувати документи швидко і якісно.

— Ви на посаді президента Палати зовсім недавно, з середини вересня. Як взагалі призначають або обирають керівника? Що передувало вашому вступу на посаду?

— Останні 27 років президентом Палати був Сергій Євгенович Шувалов. І з різних причин ні він, ні члени президії не хотіли залишати свої посади. Хоча, згідно зі Статутом, звітно-виборні збори необхідно проводити щонайменше один раз на п’ять років. Вони й раніше проводилися вельми умовно, а цього разу керівництво Палати, мабуть, вирішило взагалі не витрачати свій час. І коли члени Палати, підприємці запитували, чому порушують Статут, Шувалов і деякі члени ради посилалися то на воєнний стан, то на відсутність приміщення, а потім і зовсім дійшли до абсурду — звернулися до суду, і суддя винесла рішення про заборону виборів президента, секретаря, членів мандатної та лічильної комісій, також вона заборонила своїм рішенням і звіт президента!

І це попри те, що юридичні повноваження проводити будь-яку державну реєстрацію керівних органів палати закінчилися 13 грудня 2023 року, а Шувалова як президента — 15 січня 2024 року.

— Як реагували члени палати на таке перешкоджання робочих процесів?

— На той момент список членів палати складався зі 179-ти юридичних осіб — це підприємства, навчальні заклади, державні структури. І ті, хто не був байдужий до того, що відбувається, хто керувався нормами законів і хотів демократичних змін, об’єдналися і пішли законним шляхом, передбаченим у Статуті: скликати загальні звітно-виборчі збори можуть самі члени Палати, якщо їхня кількість не менша за одну третину членів Палати. А таку ініціативу підтримали набагато більше третини представників бізнесу.

— Як колишнє керівництво відреагувало на таку ініціативу? Збори вдалося провести в спокійній обстановці?

— Звісно, ні. Ще до проведення зборів почалися спроби тиску на членів палати, які підтвердили свою участь. Багатьох просто виключили — спочатку групу з шести підприємств, потім з дванадцяти, потім ще тридцять. Причому виключення відбувалося не відкрито, а практично одноосібно Шуваловим. Довелося звертатися до суду і відновлювати своє законне право бути членом Палати. Після чого ми скликали збори.

Вони відбулися 12 вересня 2024 року в навчальному корпусі Одеського Національного економічного університету, де були присутні 95 членів Палати. Було обрано керівні органи ОРТПП (раду, президію, ревізійну комісію) та керівництво. Першим віце-президентом — генеральним секретарем стала Нестеренко Ганна Миколаївна, віце-президентами — Богля Степан Степанович і Платонов Олег Ісакович. Ніхто не голосував проти.

— Як розвивалися подальші події? Чи вдалося вам одразу приступити до роботи?

— 13 вересня ми приїхали до офісу о 9 ранку. Двері зачинені, охорона. Увійти вдалося тільки завдяки співробітниці іншої організації, яка відчинила двері. Кілька людей були на своїх робочих місцях. Ми зайшли в кабінети. Документів немає, печатки немає, сервер відключено, всю інформацію знищено, бухгалтерська програма не працює.

Половина керівних співробітників відділів на роботу не вийшли, просто надіслали факсом заяви про відпустку за свій рахунок. Ми звернулися в правоохоронні органи, поступово стали відновлювати все, що можна відновити. Виплатили зарплату тим співробітникам, які залишилися. Але зіткнулися з тим, що Торгово-промислова палата України відключила нам доступ до системи «Електронна палата», а без цієї системи ми не можемо видавати цілу низку документів — зокрема, сертифікати відповідності на товари. І, поки це питання не вирішено, підприємцям доводиться звертатися за цими документами в інші регіони.

— Торгово-промислова палата України — це, якщо так можна висловитися, ваше начальство?

— Регіональні Торгово-промислові палати — це самостійні юридичні особи. До Києва ми тільки передаємо звітність. Чинити тиск на нас ця структура не має права, хоча фактично саме так сьогодні й відбувається.

— У чому виражається цей тиск?

— Почнемо з того, що ТПП України не визнала законність наших демократичних виборів. На наші запити про надання необхідної нам інформації відповідають відмовами, відписками, не визнають повноваження законно обраного президента ОРТПП і керівних органів, не внесли зміни до сайту ТПП України.

— Тобто замість того, щоб надавати підтримку ОРТПП, вони ще й «ставлять палиці в колеса»?

— Абсолютно вірно. Мабуть, їх влаштовувало те, що відбувалося в Палаті останніми роками. І наші плани вдосконалити роботу Палати, зробити її відкритою і прозорою, використовувати новітні технології — їм це все не потрібно. ТПП України багато років керують люди, які противляться демократичним змінам. І президент ТПП України Геннадій Чижиков, і перший віце-президент Михайло Непран є фігурантами цілої низки кримінальних проваджень.

Але це не заважає їм не тільки залишатися на своїх посадах, а й перешкоджати роботі регіональних палат, причому в дуже важкий економічний час для України у зв’язку з агресією рф.

— Які зміни нинішнє керівництво ОРТПП має намір внести до Статуту насамперед?

— Насамперед ми обмежимо термін перебування на посаді президента Палати. Це будуть максимум два терміни по п’ять років. Статут буде, звісно, написаний державною мовою, а не російською, як зараз. Ще одне важливе нововведення, яке ми внесемо — неможливість перебувати в Раді палати її штатним співробітникам. Оскільки співробітник — особа в певному плані залежна від керівництва, і голосувати може також за вказівкою начальства. Є ще багато питань, які необхідно коригувати.

Незважаючи на те, що країна відбиває російську агресію, не можна зупиняти процеси розвитку економіки. Адже робота бізнесу сьогодні — це ще й гарантія зростання обороноздатності України. А підтримка підприємництва — це, зокрема, і робота структур, таких, як Одеська регіональна Торгово-промислова палата. Її нове керівництво — це також представники бізнес-структур. І вони точно знають, як треба налагодити роботу, щоб не тільки не створювати перешкод, а й сприяти розвитку економіки області та країни загалом. ОРТПП — для розвитку бізнесу, економіки регіону, освіти, медицини, а не бізнес для Палати.

І зараз головне завдання – говорить Микола Крикливий — подолати перешкоди і зробити так, щоб ОРТПП стала структурою, яка налагоджує діалог між державою та бізнесом.