Головною міжнародною подією минулого тижня став Вільнюський саміт НАТО, на якому вже Фінляндія приймала участь, як повноправний член альянсу.
Її сусідка Швеція, після відповідних заяв президента Туреччини Реджепа Ердогана також отримала реальну перспективу по приєднанню до організації. А ще і Боснія і Герцеговина та Грузія зробили ще крок до своєї мети. Щодо України, то вона навіть не крокує семимільними кроками, а летить – спрощені процедури та надані сприятливі умови. Головне, щоб у цьому польоті нікому не запаморочело голову, особливо зараз, коли фраза «підготовка до виборів» потрохи заходить до порядку денного. Що ж стосується позиції наших західних партнерів, то її дуже просто сформулювати: щоб перемогти одного дракона, зовсім не потрібно вирощувати іншого. То ж Україні всеж таки необхідно запроваджувати НАТівмькі стандарти.
І першим з таких стандартів, можливо, стане зміна принципу комплектування війск. Якщо в країнах альянсу армія використовує безліч методів та способів залучення юнаків та чоловіків до військової служби, то у нас це й досі нагадує полювання на лис. Саме такі дії військових на цьому тижні спостерігали Одесити по всьому місту. Наскільки ефективно ловити перших ліпших та надягати на них форму, ніж проводити планову роботу – питання риторичне, як і, коли в армії закінчуться «по пояс деревьянні командири».
Повертаючись до цивільного життя відмітимо двійственність почуттів до рідного міскелектротранспорту. З одного боку, бажання купити для міста електробуси на 13,5 млн євро, це гарна справа і може стати гордістю міста. Але з іншого, навіщо при цьому знадобився «крутящийся логотип» ОМЕТ за 100 тисяч грн?
фыафы афыа фы афы а