Про підступність «ковіду» найкраще розкажуть ті, кому пощастило вийти з хвороби живими, їхні виснажені від переживань рідні, лікарі сімейні та опорних лікарень тощо. Осіння хвиля COVID-19 довела, що «дельта» провокує більш складний, інколи важко передбачуваний перебіг хвороби, що у протидії коронавірусу вітчизняна медична система відпрацювала на межі своєї спроможності, а також те, що людських втрат і ускладнень після перенесеної хвороби могло бути значно менше.
Одеситу з інвалідністю 1-ї групи Миколі Васильовичу – 74 роки. Захворів в середині листопада майже одночасно з дружиною того ж віку. Спочатку з’явився кашель, через кілька днів обидва перестали відчувати запахи, потім різко підскочила й тривалий час трималася температура 38-38,5°С.
Запитуємо літнє подружжя, а чи були вакциновані від коронавірусу?
– Діти наполягали ще влітку. А ми побоялися ускладнень від щеплення, обоє маємо купу «болячок». Сподівалися, обійдеться – серед людей буваємо нечасто. Коли виходили, вдягали захисні маски. Як бачите, «не проскочили»…
«Погіршення наступає раптово» – лікарка
В осінню хвилю-2021 переважну більшість хворих госпіталізували вже у важкому стані, згадує лікарка відділення по боротьбі з коронавірусом Одеської лікарні на залізничному транспорті Іванна М’ястківська.
«Раптове миттєве зниження сатурації (показує насиченість крові киснем, якщо рівень сатурації падає, можна запідозрити проблеми з легенями – прим.) в період із 7-ї до 12-ї доби хвороби. Через це спостерігаємо незворотні гіпоксичні ураження організму», – зазначила вона. В «ковідному» відділенні пані Іванна відпрацювала й в попередню хвилю також – з грудня 2020-го до червня 2021-го року, тому має з чим порівнювати.
Епідемічний сезон, пов’язаний зі стрімким поширенням в Україні штаму «дельта», розпочався за кілька тижнів до того, як 21 жовтня Одеська область потрапила до «червоної» карантинної зони та протрималася там аж до 6 грудня.
15 листопада в Одеській області та в цілому в Україні померло найбільше хворих на СOVID-19 за весь час пандемії.
Статистичні дані, за якими — трагедії цілих сімей, Міністерство охорони здоров’я для наочності проілюструвало: 838 людей, яких Україна втратила 15 листопада 2021 року, змогли би вміститися в 25 тролейбусів.
У січні-вересні цього року «ковід» посідав третє місце серед причин смертності в Україні (40 тис. 014 померлих). Більше людей у той період померли від серцево-судинних захворювань — 306 тис. 127 осiб та від раку — 55 тис. 828, повідомляється на платформі роботи з відкритими даними «Опендатабот».
В жовтні-листопаді ситуація дещо змінилась: убивцею №2, випередивши онкологічні захворювання, став коронавірус. І через це, можна вважати, втратило актуальність часто поширюване коронаскептиками питання «а скільки людей помирає від раку?».
«За ці два з половиною місяці я втомився більше ніж за 8 місяців роботи у 2020-2021 роках», – пише лікар-анестезіолог Роздільнянської центральної районної лікарні, що на Одещині, Іван Черненко. Це, каже, через високі показники смертності від «ковіду» – 63 пацієнти в період з 8 жовтня до 11 грудня: «Дуже важко зібратися, коли за добу в тебе помирає дві-три людини (…) коли госпіталізують цілими родинами та помирає один із членів сім’ї. Як повідомити іншим? Чи врятуємо їх?», – зізнається він.
Упродовж згаданого лікарем Черненко періоду в «ковідне» відділення Роздільнянської ЦРЛ було госпіталізовано загалом 315 пацієнтів. Вакцинованих серед них лише дев’ять, одна людина із щепленням померла.
А лікарка відділення по боротьбі з коронавірусом Одеської лікарні на залізничному транспорті Іванна М’ястківська зауважує, що станом на початок грудня кількість повністю вакцинованих пацієнтів у відділенні, де вона працює, становила близько 8%. Дехто вже на лікарняному ліжку зізнавався, що сертифікати про щеплення просто купив.
Чи законні вимоги пред’являти СOVID-сертифікати? – експертка
Наскільки активно щепилися одесити протягом вересня-грудня цього року?
Інфографіка показує, що зростання кількості щеплень у понад два рази (з майже 350 тис. до 773 тис.) відбулося з 21 жовтня – тоді, коли посилили обмеження «червоної» карантинної зони, зокрема, стали перевіряти сертифікати про вакцинацію в торговельних центрах, закладах громадського харчування, на залізничному транспорті, в автобусах міжобласного сполучення.
Утім на практиці перевірка так званих «СOVID-сертифікатів» здебільшого перетворилася з обов’язкової на суто формальну. Як зізнавалися авторці цього матеріалу охоронці великих мережевих магазинів, вже у перші дні вони «втомилися» від претензій та скандалів. Відвідувачі опиралися, мовляв, це «порушує їхні конституційні права».
Чи доречні нарікання частини населення? Чи дійсно сертифікат про щеплення представляє собою «лікарську таємницю»? Експертка з міжнародного права охорони здоров’я, кандидатка юридичних наук Наталія Хендель пояснює:
– В Україні захист від інфекційних хвороб регулюється перш за все Законом «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Відповідно до ст. 30 Закону, карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення й поширення інфекційних хвороб та уражень людей встановлює Кабінет міністрів України. Згідно до положень постанови Уряду № 677 від 29 червня 2021 року, органи, що уповноважені здійснювати контроль за дотриманням правил карантину, мають право перевіряти сертифікати, котрі підтверджують наявність щеплення, а також результати тестування чи довідку про одужання.
Про кисень, права людини та відповідальність
Пенсіонер із інвалідністю Микола Васильович, історію якого ми почали розповідати, разом із дружиною лікувалися від «ковіду» вдома – процес супроводжувала телефоном сімейна лікарка. Коли УЗД легень показало 50% ураження, лікарка призначила оксигенотерапію, тобто лікування киснем.
За кисневим концентратором рідні хворих звернулись до благодійного фонду «Корпорація монстрів». Він в Одесі почав працювати задовго до нашестя коронавірусу, – ще в 2014-му, коли місто почало приймати тимчасово переміщених осіб з окупованих районів Донецької та Луганської областей.
Кисневі концентратори, а іще медичні витратні матеріали й засоби захисту для опорних лікарень фонд закуповував з першої хвилі пандемії за допомогою благодійних пожертвувань. Рідним хворих апарати видавали безкоштовно, інколи навіть вночі, просили лише направлення сімейного лікаря, ксерокопії документів.
Станом на осінь 2021-го року в парку «Корпорації монстрів» було з півтисячі апаратів. Якщо до цієї кількості додати концентратори в міських первинних центрах медико-санітарної допомоги та в приватних пунктах оренди (доба оренди коштує близько 500 грн. – прим.), то в цілому на мільйонне місто (без урахування апаратів у опорних лікарнях) виходило приблизно тисячу апаратів.
Цієї кількості для Одеси в осінню хвилю виявилося замало.
На піку хвилі опорним лікарням регіону бракувало медичного кисню, ліжко-місця перетворились на дефіцитні, тому нерідко пацієнтів з міста доводилось везти за 30-50 кілометрів від обласного центру – в Чорноморськ, Овідіополь.
На емоціях від моральної та фізичної втоми керівниця БФ «Корпорація монстрів» волонтерка Катерина Ножевнікова якось написала:
– Понад 1000 концентраторів (наші плюс місто та комерція) допомагають дихати одеситам та мешканцям області. Подумайте над цією цифрою – її можна порівняти з кількістю ліжок у величезній обласній лікарні.
Я півтори роки кричала: «укладайте декларації з сімейними лікарями, купуйте пульсоксиметри, шукайте лікарів, вакцинуйтеся».
Мабуть, у порожнечу…
Запитів на концентратори до «Корпорації монстрів» було настільки багато, що довелось ввести обмеження, пише Катерина Ножевнікова:
Від сьогодні кисневі концентратори видаємо лише таким категоріям:
- літні люди старше 60 років незалежно від статусу вакцинації (сподіваємось знизити навантаження на медичну систему);
- люди з різними хронічними захворюваннями (всі вікові категорії);
- ті, хто доглядають лежачих пацієнтів і проживають з дорослими/дітьми з інвалідністю;
- вакциновані пацієнти всіх вікових категорій (на щастя, такі трапляються дуже рідко).
Свій «крик душі» Катерина Ножевнікова закінчила словами:
«Ви хочете прав та свобод? Будь ласка. Але із правами йде й відповідальність».
Насправді не тільки в Україні, а й по всьому світу через пандемію COVID-19 частіше ніж будь-коли раніше стали згадувати про права людини. А вони – і це закріплено в Загальній декларації прав людини 1948 року, є загальнолюдською цінністю, належать людині від народження, а не даруються державою.
За яких умов держава може обмежувати права людини? Пояснює експертка з міжнародного права охорони здоров’я, кандидатка юридичних наук Наталія Хендель:
– Права людини – це баланс між правом окремої особи та інтересами суспільства.
Так, кожна людина особисто має право не наражати власне життя та здоров’я, життя та здоров’я своїх дітей, батьків на загрозу зараження від особи, яка не дотримується санітарно-епідемічних правил, встановлених державою.
І це стосується не тільки СOVID-19.
Деякі права, у тому числі на свободу пересування, свободу вираження поглядів і свободу мирних зборів, можуть бути обмежені в інтересах громадського здоров’я навіть без надзвичайного стану. При цьому такі обмеження мають відповідати: законності, необхідності, пропорційності, відсутності дискримінації. Влада держави має обґрунтувати обмеження прав людини.
Статті 8, 9, 10 і 11 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод припускають втручання в основні права там, де це є «необхідним у демократичному суспільстві для захисту здоров’я». Ухвалена в 1950 році Конвенція є фундаментом європейського механізму захисту прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, на яку посилаються опоненти щеплення, свідчить, що у випадку поширення інфекційних хвороб захист від них – зокрема вакцинація – є суспільним, а не особистим інтересом. Як пояснює Європейський суд з прав людини, «…обов’язкова вакцинація – це втручання, однак таке втручання є виправданим і не є порушенням статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно було законним, переслідувало легітимну мету та було необхідним в демократичному суспільстві». Таку відповідь Європейський суд з прав людини дав у справі «Соломахін проти України» у 2012 році, в якій заявник оспорював проведення вакцинації від дифтерії.
Це рішення Суду (як і багато інших позицій в попередніх рішеннях ЄСПЛ) дає зрозуміти, що вакцинація в умовах пандемії відрізняється від медичного втручання за інших умов.
Якщо громадянин вважає, що вимагаючи СOVID-сертифікат представники державних органів чи бізнесу чинять стосовно нього начебто неправомірні дії, він має право подати скаргу до національних чи міжнародних судів.
Правило просте, наголошують правники: права одних закінчуються там, де починаються права інших. Якщо хочете зайти в людне місце ігноруючи карантинні заходи – ви порушуєте права інших, адже можете зашкодити їхньому здоров’ю.
Переваги та ризики щеплення
Чи станете в майбутньому робити щеплення?, запитуємо у 74-річного Миколи Васильйовича та його дружини після місяця лікування:
– Трохи окріпнемо й підемо вколемо цю вакцину. Радять китайську, кажуть, після неї майже не буває ускладнень. Хворіти ну дуже не сподобалось. Та й лікування недешеве – на пігулки та уколи витратили близько 10 тисяч гривень.
Нагадаємо, що на сьогодні до застосування в Україні дозволено 5 вакцин проти СOVID-19:
- вакцину розробки AstraZeneca/Oxford University представлено препаратами Covishield (Індія) та AstraZeneca-SKBio (Південна Корея);
- вакцину від Pfizer/BioNTech – препаратом Comirnaty;
- вакцину виробництва Sinovac Biotech – препаратом CoronaVac;
- вакцину від Moderna – препаратом Spikevax;
- вакцину виробництва Янссен Фармацевтика НВ – препаратом COVID-19 VACCINE JANSSEN.
Всі вони пройшли випробування на безпеку та ефективність відповідно до міжнародних стандартів Всесвітньої організації охорони здоров’я, застосовуються в багатьох країнах світу.
Протипоказання до вакцинації проти COVID-19, так само як і проти інших інфекційних захворювань можуть бути абсолютними (коли ризики від щеплення значно перевищують переваги) – постійними чи тимчасовими, або застереженнями (так звана вакцинація з пересторогою).
Таке визначення надало Міністерство охорони здоров’я в затвердженій формі довідки, яку сімейні лікарі повинні видавати пацієнтам. В ній вказано, що єдиним абсолютним постійним протипоказанням до щеплення конкретною вакциною проти COVID-19 є анафілактична реакція на її першу дозу – в цьому випадку пацієнтові рекомендовано щепитися іншим препаратом.
З пам’яткою про особливості кожної вакцини можна ознайомитись тут.
Стосовно вакцинації з пересторогою йдеться про випадки таких особливих станів, якими є, скажімо, онкологічні захворювання. Відтермінувати імунізацію (до кількох місяців) Національна онкологічна мережа США (NCCN) радить лише у тих випадках, коли пацієнту проведено трансплантацію стовбурових клітин, клітинну терапію або велике оперативне втручання з приводу раку.
Відповідно до звітів NCCN, немає різниці у побічних ефектах при вакцинації людей із онкологічними захворюваннями або без них. Завданням лікуючого або сімейного лікаря є правильно «спіймати» вдалий момент між курсами хіміотерапії для того, щоб пацієнт зміг вакцинувався проти коронавірусу.
13 грудня 2021 року МОЗ України наказом №2770 ухвалив необхідність додаткової дози вакцини. Вона має убезпечити пацієнтів певних категорій.
Що далі?
Від 556 нових випадків СOVID-19 17 грудня до 154 випадків 22 грудня зафіксовано в Одеській області упродовж останнього тижня. Як повідомив головний санітарний лікар Одеської області Віталій Гончаров, додаткові ліжка в 28 медичних закладах регіону поки не згортатимуть.
Якщо статистику смертей за весь час пандемії, на жаль, вже не змінити, то зменшити людські втрати у подальшому можливо. Вакцинація (подобається це чи ні, утім альтернативи їй поки що немає), носіння захисних масок, соціальне дистанціювання – добре знайомі правила безпеки.
Авторка: Ірина Назарчук
фыафы афыа фы афы а