День народження Юлії Тимошенко


Без рубрики

Сьогодні день народження самій відомій жінці в українській політиці. Можна, навіть, сказати, що вона і є – українська політика. З усіма її протиріччями, таємними домовленостями та нескінченними інтригами. І як демонструє сама іменинниця: 64 роки – це ще, навіть, не середина шляху.

Юлію Тимошенко Україна признала ще з самого свого народження. Бойка депутатка, гостра на язик була завжди в центрі уваги, і, не дивлячись на маленький зріст постійно відчувала себе на одному рівні з кремезними чоловіками.

Не було в історії країни президента, який хоч раз не отримав від Юлії Володимирівни на горіхи. Кравчук – за нерішучість, Кучма – за корупцію, Ющенко — за безвілля, Янукович – за крадіжку, Порошенко – за торгашество. То ж і реакція на її слова і дії від опонентів були не менш жорстокі. Кучма намагався її посадити, але лише Януковичу це вдалося. Звільняли її також всім світом. Її поява в Києві на сцені перед учасниками Революції Гідності нікого не залишила байдужим.

Байдужість, це те, що Юлія Тимошенко не терпить за жодних умов. І коли була «газовою принцесою» та працювала с Павлом Лазаренко, і коли поруч з Ющенко стояла на помаранчевому Майдані, і коли створила власну політичну силу та почала боротися за справедливість. Її заяви буквально уходили в народ, а відоме «всьо пропало» на багато років стало визначенням загальної ситуації в країні. Їй дуже мало не вистачило до президентства, але вона і без цього відома та впливова.

В свої 64 роки вона залишається ВОНОЮ. Красива, активна, цілеспрямована та безжалісна. Інакше в політиці не виживеш, а Тимошенко не лише вижила, але й очолила український політикум. Бути біля неї – це і почесно, і небезпечно одночасно. Велика кількість партійних функціонерів на цьому погоріли – Тимошенко наскільки вимоглива до себе, настільки ж не терпить слабких особистостей. То ж за право тримати лідера партії за руку вимагає великих особистих здібностей.

Чи зможуть Одеські лідери «Батьківщини» витримати цей марафон до кінця, ще не факт – Олег Радковський, наприклад, нещодавно ледве втратив посаду із-за погано організованій зустрічі з журналістами. Дмитро же Жеман, що зараз лише познає науку партійного будівництва, хоча і отримав мандат на керівництво міською організацією, але хто в Одесі тільки не керував міською організацією «БЮТ».

А ось як амбіції колишнього віце-мера вгамуються з досвідом теперішнього віце-спікера облради ми побачимо вже найближчим часом. Коли оба лідера почнуть готувати команди на вибори.

Інші новини